Багато років (з 1986-го) радує слухачів задушевним баритоном соліст обласної філармонії Віталій Дука. У тепер далекі 90-ті роки він став лауреатом широко відомих міжнародних пісенних конкурсів "Рось", "Боромля", "Золоті трембіти". В останні роки Віталій Олексійович, випускник Одеської консерваторії, обирає для виступів класичний вокальний репертуар: арії з опер, оперет, українські й російські романси. Звісно, не уникає він і народної та авторської пісні, співає дуетом з відомими своїми сопрано співачками. Скажімо, з Людмилою Монастирською – солісткою Національної опери України (Людмила нині "нарозхват" у провідних оперних постановників Європи й Америки) – або дуетом із заслуженою артисткою України Оленою Мальцевою. Баритон В. Дуки користується неабиякою популярністю на концертах у Черкасах.

 

Понад 30 років Віталій Олексійович працює в Черкаській філармонії, – в основному, на адміністративній роботі: заступником директора з концертної роботи, художнім керівником філармонії. Нині він є заступником директора по роботі з дітьми – успішно опікується обласною дитячою філармонією. Більше 100 літературно-музичних концертів для дітей різного віку провели художні колективи філармонії тільки попереднього концертного сезону.

 

Ось уже пану Віталію й 65... І сорок років, як він, вокаліст високої кваліфікації, виступає на концертних сценах. Гріх було б не відзначити таку дату. І відзначення відбулося на славу. У колі друзів-колег по співочому мистецтву й глядачів-прихильників ювіляра, його відомих у музично-вокальній Україні друзів, колег по цьому мистецтву.

 

"Заспів" на своєму ювілейному концерті 11 червня, зрозуміло, зробив сам ювіляр. Виконавши в супроводі струнного складу симфонічного оркестру облфілармонії під керівництвом, цього разу, Сергія Осауленка, кілька своїх улюблених творів. Які чи не найкраще демонструють вокальні можливості й неповторний тембр голосу ювіляра. Це були: "Ніч яка місячна", "Дивлюсь я на небо", "Осіннє золото", "Гандзя".

 

Звісно, у концерті було багато привітань ювілярові: і словесних – щирих, приязних, і співочих – майстерних, всіма очікуваних, і поетичних – вражаючих, від поетів-піснярів (Леоніда Федорука, Віктора Подороги – заслуженого юриста України, керівника одного з судів у Черкасах – та Анатолія Довганя). Л. Федорук ще був й автором музики пісні, що звучала зі сцени у виконанні заслуженої артистки України Оксани Калінчук ("Така Любов"). Що ж стосується А. Довганя, то він виступив автором не тільки слів, а й музики "Пісні другові", яку ще й сам і заспівав зі сцени. Було й вокальне поздоровлення від співака Черкаського народного хору Юрія Марштупи – піснею "Пагорб Слави" на слова колишнього літредактора філармонії, Людмили Пономаренко, на музику секретаря Черкаської обласної організації Національної всеукраїнської Музичної спілки Ніни Нескрьобіної.

 

Віталій Олексійович отримав вітання й грамоту від міського управління освіти, за активну шефську роботу з естетичного виховання черкаських школярів та активну участь у проведенні міського конкурсу для музично обдарованих дітей "Грайлива веселка".

 

Вельми приємним подарунком публіці й, звісно, самому ювілярові, була участь у концерті пріми Національної опери України Людмили Монастирської, яка кілька років тому неодноразово виступала на сценах Черкас, працюючи тоді, за сімейними обставинами, в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.

 

Нині Людмила, уродженка Черкащини, популярна на найвідоміших оперних сценах світу – від британського Ковент-Гардену й "штатівського" Метрополітен-опера до знаменитого італійського Ла Скала. Її контрактами тепер займаються американська й шведська компанії, і тільки влітку співачка може віднайти "віконце" у своєму щільно розписаному концертному графіку, – для виступу перед прихильниками її незрівнянного голосу у Черкасах на ювілейному концерті Віталія Дуки.

 

Приязні стосунки з ним склалися у співачки саме в роки її роботи в Черкасах і тривають донині. Вітаючи колегу, Л. Монастирська виконала з малим симфонічним оркестром "Ave Maria" Дж. Качіні; безперечно, перлину свого репертуару "Нащо мені чорни брови" на слова Т. Шевченка та українську народну пісню "Ой співаночки мої" в обробці С. Людкевича. А потім на сцені з’явився повний склад Черкаського симфонічного оркестру й Л. Монастирська, разом із ювіляром, чудово виконали знаменитий дует Одарки й Карася з опери С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм".

 

Віталій Дука виконав і дві пісні Анатолія Пашкевича, який прославив Черкаси: "Присяга", на слова М. Луківа, в аранжуванні С. Осауленка, та свою улюблену "Я – твоє останнє літо" на слова М. Томенка.

 

Це суцільне вокальне свято спробував трохи повернути в інструментальний бік малий симфонічний оркестр із відомим і дуже популярним у Черкасах "S'il vous plaît" Астора П’яццоли. Та де там!..

 

Чи міг такий ювілейний концерт обійтися без виконання Віталієм Дукою "Росте черешня в мами на городі"? Звісно, ні! А як публіка любить пісню А. Горчинського й М. Луківа, – гадаємо, не варто й говорити. Ну і ювіляр не був би собою, якби не потішив присутніх на закінчення концерту своїм "коронним" номером – тостом Орловського з оперети Й. Штрауса "Летюча миша". І вкотре тривалі овації, численні букети квітів, вигуки "Браво!". Чи могло бути інакше?..