Нещодавно у залі Національної філармонії України відбувся фортепіанний концерт Івана Сітери та майстер клас з обдарованими дітьми України, в якому брала участь учениця  фортепіанного відділу Черкаської дитячої школи мистецтв Іванченко Надія.

Маестро навчався грі на фортепіано у Польді Мілднера (Австрія) і Антоніо де Рако (Аргентина). Згодом продовжив навчання в Анджея Ясинського (Польща), у Вищій школі музики у Франкфурті і в Університеті Гутенберга в Майнці (Німеччина). Його розвитку сприяли композитори Франції, Швейцарії та Румунії.

Іван Сітера — лауреат Конкурсу науки і мистецтва в Буенос-Айресі, Міжнародного конкурсу піаністів Терези Карреньо у Каракасі (Венесуела), Міжнародного музичного фестивалю в Бордо (Франція). У 1999 році отримав нагороду Коnех, в 2001 році був обраний членом Аргентинської академії музики.

Він брав участь у багатьох фестивалях: Міжнародному музичному фестивалі в Бордо, фестивалі артистів Америки у Вашингтоні, фестивалі  Шопена в Душниках, фестивалі Рахманінова у Вісбадені та інших.
З 1990 року музикант живе в Іспанії, де поєднує концертну діяльність з педагогічною роботою. Нині він профессор Вищої музичної консерваторії в Арагоні, а також веде постійний курс в Музичній академії Маезе Педро у Мадриді (Іспанія).

                У першому відділі концерту прозвучали твори композиторів: М. Клементі «Соната твір 7, №3 для фортепіано соль мінор» і Ф. Шопена «Ноктюрни, твір 48: №1 до мінор, №2 фа-дієз мінор».

Як відомо, світ музики — це світ почуттів, мова серця. Тому, слухаючи вище зазначені твори, присутні в залі Національної філармонії України наповнилися дивовижною палітрою емоцій: у звуках акордів було чути то шалений біг душі, що прагне спокою, то ледь чутні кроки свідомості людини, яка упевнено дивиться в майбутнє, адже переборення труднощів підносить її дух. Твори закінчуються оптимістично. Здавалося, що під руками професіонала народжувалася справжня театральна вистава.

У другому відділі Іван Сітера подарував присутнім композицію  Л. Бетховена «Соната №32 для фортепіано до мінор, твір 111» та К. Дебюссі «Образи (зошит 1)».

Твір Л. Бетховена останній у його творчості. У ньому композитор підсумовує своє життя, звертає погляд до небес — світла духовності. У сонаті Бетховена багато ностальгічнихакордів, але здоровий дух додає фізичних сил боротися за життя до останньої миті. Зрештою крила душі злітають до неба, де панує вічний спокій. Нагадую, що Бетховен створив свої найгеніальніші шедеври вже майже глухим.

Особливо вразила майстерність виконання творів І. Сітерою. Кожен звук народжувався не тільки на клавішах фортепіано, але й нісся від щирого, доброго серця музиканта. Це прослідковувалося в його міміці та жестах.

На майстер-клас була запрошена учениця Черкаської дитячої школи мистецтв, Іванченко Надія (клас викладача Шакун Т.І.).

Дівчинка, яка є Лауреатом Міжнародних, Всеукраїнських та обласних конкурсів юних піаністів, гідно виступила та представила  високий рівень виконавської  майстерності у співпраці зі знаменитим маестро Іваном Сітерою, який схвально  висловився щодо  обдарованості  та  вмінь юної виконавиці, і побажав  Надії  успіхів  у подальшому творчому житті.