Відкриття виставки вишитих картин ветерана Великої Вітчизняної війни, учасника визволення Черкас, капітана медичної служби у відставці, Буги Лариси Григорівни відбулося 12 грудня в Черкаському обласному художньому музеї. Виставка присвячена 69-й річниці звільнення м. Черкаси від німецько-фашистських загарбників.
З відкриттям виставки присутніх привітали: заступник директора музею Галина Віталіївна Мураєнко, представники міської організації ветеранів України, близькі та друзі автора. Музичний подарунок до свята підготували солісти хору «Промінь» (керівник – Олег Іволгин).
14 грудня 1943 року м. Черкаси було визволено від німецько-фашистських загарбників і вже впродовж багатьох десятиліть черкащани різних поколінь відзначають цей день. Цього року Черкаський обласний художній музей з ініціативи Черкаської міської організації ветеранів України до 69-ї річниці визволення Черкас експонує твори капітана медичної служби у відставці Буги Лариси Григорівни, чий життєвий і бойовий шлях тісно пов’язаний з нашим містом.
Ця визначна жінка закінчила фармакологічне відділення Харківського військово-медичного училища, яке на той час було евакуйоване в Ашхабад. Їй присвоїли звання молодший лейтенант медичної служби і направили на фронт командиром полкової аптеки у 861 стрілецький полк 294 стрілецької дивізії. Ось як про ці події згадує Лариса Григорівна: «Я сама уродженка Черкас, а в 1943 році фронт якраз підходив до нашого міста, і я написала рапорт, щоб мене направили в одну з тих частин. Моє прохання задовольнили, і при розподілі мене послали у 294 стрілецьку дивізію, яка якраз визволяла місто Черкаси. Коли я сюди приїхала, а це було в жовтні, тут уже йшли бої за місто, і мене одразу направили в медсанбат дивізії. Було дуже багато поранених – працювали майже цілодобово, спали по дві години. Потім, після визволення Черкас, я уже потрапила у свій 861-й полк (стояв він у Свидівку)…».
Після взяття м. Черкас наказом головнокомандуючого дивізії було присвоєно звання Черкаської. Лариса Григорівна брала участь у Корсунь-Шевченківській, Яссько-Кишинівській та інших бойових операціях. На фронті зустріла свого майбутнього чоловіка – Бугу Віктора Івановича, який також брав участь у визволенні Черкас. Після закінчення війни чоловік продовжував служити в армії, а тому родина тривалий час їздила по Союзу і лише у 1968 році переїхала до Черкас. Лариса Григорівна працювала в аптеках рідного міста: №2 і №4. Тривалий час вона очолювала Черкаську міську раду ветеранів 294 стрілецької дивізії. Під її керівництвом проводилась велика пошукова робота ветеранів по всьому Радянському Союзу, а також робота в школах.
Разом з чоловіком, який помер у 2009 році, виховали трьох дітей (двоє синів із сім’ями живуть в Росії, а дочка із сім’єю – у Черкасах), мають сім онуків і четверо правнуків. Декілька років тому захопилася вишивкою і зараз продовжує вишивати картини, як вона сама каже «у вільний час». Частину своїх робіт Лариса Григорівна подарувала родичам, а частина прикрашає її оселю. Летять роки, десятиліття, уже зовсім мало лишилося в нашому місті тих, хто визволяв його від німецько-фашистських загарбників, і серед них капітан медичної служби Буга Лариса Григорівна, яка, незважаючи на поважний вік, продовжує створювати картини, частина яких експонуються в нашому музеї.
|