Виставка «Соціалістичний реалізм: відображення досягнень СРСР», яка в грудні відкрилася в Черкаському обласному художньому музеї, продовжує музейний проект «Мистецтво радянського періоду другої половини ХХ століття», який стартував у 2009 році експозицією «Славетні люди Черкащини в радянському образотворчому мистецтві».

 

 

В експозиції вперше представлені живописні твори російських і українських художників з виставки далекого вже 1986 року «Черкащина – історія, сучасність, люди», які дають уявлення про загальні тенденції розвитку радянського образотворчого мистецтва у 80-ті роки ХХ століття (метод соціалістичного реалізму) та створили справжній літопис трудового життя черкащан. Адже саме людина, праця робітників, колгоспників, інтелігенції, що сприяли збільшенню духовних і матеріальних багатств Батьківщини, і були в центрі уваги соціалістичного реалізму.

 

Особливістю мистецтва радянського періоду був тісний зв’язок образотворчого мистецтва з життям народу. Такий зв’язок із народом, з його справами і долями завжди був визначальним фактором у творчості кращих майстрів образотворчого мистецтва СРСР. Поїздки в колгоспи, на виробництва давали художникам цінний матеріал, що здебільшого органічно вливався в художній твір.

 

Значне місце у творчості художників посідала тема праці, нерозривно пов’язана з життям країни, з будівництвом нового суспільства.

 

 

Провідною і досить щиро висловленою у 80-ті роки була тема мирного будівництва. Так, в експозиції представлена картина київського художника Ю.Ю. Вайсбурга (1922 – 1999) «Н.Г. Уманець будує Черкаси» 1986 р. Його герої – це переважно молодь, що будує нові Черкаси, наполеглива у своїх прагненнях і вірна обраному життєвому шляху.

 

Слід зауважити, що в період розквіту методу соціалістичного реалізму мистецтво портрету досягло певних успіхів. Переважна більшість створених тоді портретів зображувала представників творчої інтелігенції, передовиків виробництва заводів і колгоспів. Людина зображувалася у звичайній атмосфері постійних занять: у цехах, на фермах, у полях. Так, портрет Героя Соціалістичної Праці Т.М. Горбачової В. Бельського (Київ) зображує героїню на робочому місці у білому халаті, з відерцем молока. У цьому портреті художник підкреслив її оптимізм, життєву стійкість, народну мудрість. Вартий уваги портрет голови колгоспу «Комуніст» В.І. Кравченка московського художника О. Дорохова. Голова передового колгоспу – чоловік середнього віку, енергійний, мужній, господар землі впевнено дивиться на глядача, втілює невичерпний оптимізм. Живопис картини відзначається простотою і ясністю композиційного рішення, тональною злагодженістю колірної гами.

 

Люди праці в картинах митців постають мужніми, одержимими. У них присутній пафос творчості, суспільна значущість особистості, що набуває рис живого народного характеру. Так, груповий портрет «Птахівники колгоспу «Серп і молот Смілянського району» Т. Недошовенко – один з найкращих на виставці. Художниця, пронизуючи єдністю цілеспрямованої енергії й атмосферою взаєморозуміння групу, з вичерпною повнотою трактує кожен образ дівчини зокрема.

 

Особливо яскраво тема праці вирішувалася у тематичній картині, яка у другій половині ХХ століття продемонструвала своє повне утвердження. Тематична картина Б. Окорокова (Москва) «Робітники – творці роботів» присвячена відомому у СРСР черкаському заводу «Ротор», а картина Д. Хаміна (Москва) «Ранкова зміна. Завод Строммаш» – черкаському заводу більш відомому як завод будматеріалів.

 

Заслуговує на увагу тематична картина заслуженого художника України П.Д. Козіна «Травень. Ударний молодіжний загін колгоспу імені Леніна Золотоніського району» 1985 р. Сюжет твору простий – група дівчат сховалася від дощу під деревом. Але в ньому виразно проступає своєрідність творчої манери майстра, що ґрунтується на активності кольору, цілісності й чіткості силуетів молодих доярок, які максимально наближені до глядача. Картині властива монументальність, що вже стала органічною прикметою його стилю.

 

Мистецтво відображає життя. А події минулого, майстерно втілені у творах мистецтва, сприяють більш глибокому розумінню сьогодення, нашої дійсності, яка є складною й різноманітною.