 
Таку назву має персональна виставка Дмитра Бур’яна, яка відкрилася в Черкаському художньому музеї. Дмитро народився в Черкасах у 1990 році. Навчався у дитячій художній школі ім. Данила Нарбута в 5-річному віці (викладач О. Моргунова), у 2001-2002 рр. продовжив навчання в Черкаській школі мистецтв під керівництвом А. Чуприни – педагога, яка професійно прищеплювала дітям любов та повагу до творчості. Тоді і виникло рішення зв’язати своє життя з мистецтвом. У 2002 році юнак поступає в Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка. Потяг до пластики Дмитро відчув саме під час навчання в школі. Власне, різьба на дереві пробудила інтерес до скульптури, бажання краще пізнати її, поглибити свої знання, тому він і обрав факультет скульптури. Дмитро Бур’ян - студент 2-го курсу Національної академії образотворчого мистецтва ї архітектури. Незважаючи на юний вік, Дмитро влаштував вже дві персональні виставки в Черкасах, в художньому музеї – третя. На виставці репрезентовано понад 40-а творів – бюсти, погруддя, композиції, рельєфи, які свідчать про те, що молодий скульптор наполегливо трудиться, живе інтересами мистецтва, безупинно збагачує свій життєвий і духовний досвід, вдосконалює майстерність. У його творах домінує історична тематика, зокрема, тема українських шестидесятників, усвідомлення їхньої ролі в історії. Особливо вразили Дмитра трагічні долі шестидесятників, що й визначило хід творчого процесу і сприйняття його як психологічної драми. На виставці представлено декілька бюстів і погрудь Василя Симоненка – нашого відомого українського поета, який жив і творив у Черкасах Вдалим є бюст Василя Симоненка, у цьому творі ми бачимо вільну, динамічну манеру ліплення, продуманість рис обличчя, вдале моделювання форми. Відчувається захопленість автора легендарною особистістю поета. Професійно зроблена і постать поета у повний зріст. Портрети відомих шестидесятників – Василя Стуса, Григора Тютюнника, Алли Горської, Євгена Гуцала, Сергія Параджанова, Богдана-Ігора Антонича, Миколи Вінграновського, Ліни Костенко вирізняються своїм настроєм, внутрішньою психологічною наповненістю. У портреті Василя Стуса чітко простежується духовний стан героя, його внутрішня зосередженість, енергія, воля. Інші завдання молодий скульптор вирішує в портреті Алли Горської – композиція динамічна, манера ліплення живописна, соковита. У портреті Ліни Костенко основне навантаження лягло на мову пластики. Автор переконливо передає піднесений і одухотворений образ відомої поетеси, врівноважує конкретику з певною долею ідеалізації. Заслуговують на увагу рельєфи Дмитра Бур’яна за мотивами поезій Василя Симоненка. Пластична мова рельєфів лаконічна і ясна, зображення трактовані підкреслено площинно, сміливо. Рельєфи: «…Все стерпить, хіба заплаче стиха, дивлячись на добрих малюків…», «…і чи прийде під ваші кашкети блискавицею думка дзвінка: в космос крешуть ото не ракети, але пружні цівки молока…», «Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних днів» та інші, виконані на професійному рівні. Виставка молодого черкаського скульптора показує, що Дмитро Бур’ян працює багато і плідно, риси його індивідуального стилю тільки формуються. Хочеться сподіватися, що у процесі навчання в академії, на шляху пошуків засобів виразності, у Дмитра буде ще немало творів, які збагатять українську пластику. Щастя йому на ниві мистецтва!
|
