16 червня Черкаський художній музей презентував виставку карикатур Народного художника України Анатолія Василенка.  Також у форматі виставки відбулася презентація однойменної книги Миколи Сніжка «Любіть Україну! Думайте Красиво!», проілюстрована Анатолієм Василенко.

На виставці представлено понад 200 карикатур легендарного графіка-карикатуриста. Він працював художником у журналах «Перець», «Барвінок», «Малятко», «Вітчизна», «Дніпро», «Ранок», газеті «Сільські вісті». Ним проілюстровано численні видання, серед яких книга Миколи Сніжко «Любіть Україну! Думайте красиво!». Художник створює безтурботний, іноді недолугий персонаж, вихоплений із різних буденних ситуацій, який в дечому нагадує кожного з нас.

Створюючи свої карикатури, Анатолій Василенко часто використовує очеретяну тростинку, вмокаючи її в туш чи працює в акварелі. В якості експерименту ним була створена серія шаржів-портретів сучасних політичних діячів, в тім у своїх карикатурах Василенко більше «анімаліст». Смішні, жартівливі образи тварин у його карикатурах живуть за людськими законами та повністю відображають людські риси характеру, їхні звички. У простій, гумористично-образній вимові художник зумів підкреслити позитивні і негативні сторони нашого суспільства.

Саме за ініціативи відомого черкаського журналіста Миколи Сніжка організовано цю виставку. Микола Сніжко працював відповідальним секретарем в газетах: «Молодь Черкащини» (1961-1963 р.р., з 1966 р.), «Серп і молот» (з 1965 р.), «Черкаська правда» (з 1976 р.), «Село і люди» (з 1991 р.) та в Черкаському обласному поліграфічно-видавничому підприємстві. Лауреат премій «Берег надії» ім. Василя Симоненка та «Прометей». У своїй книзі «Любіть Україну! Думайте красиво!» він закодував слова знакових особистостей Тараса Шевченка і Олександра Довженка. До кожного розділу з гучними назвами – «Красиво сильними будьмо!», «Чисто красивими будьмо!», «Геніально красивими будьмо!», «Тисяча і одне питання про будьмо чи не будьмо!» підібрав відповідні цитати та афоризми, які підсилені дотепними карикатурами Анатолія Василенка, що втілюють одну із головних ідей виставки, у якій йдеться про те, що без сміху, в тому числі іронії і самоіронії, особистість не розвивається. А якщо не розвивається особистість, тоді не розвивається і нація.