Справжнім майстром, наділеним
яскравим талантом живописання був
черкаський художник Василь Павлович Євич (1930-1994 рр.) Духовна наповненість
його полотен, національний колорит, закорінення у народні звичаї та традиції,
закоханість у пісенну спадщину українського народу були незрівнянними. Співець
сільського життя, Василь Євич тонко відчував, чим живуть, до чого прагнуть
селяни, знав їхні ідеали, уявлення про красу.
Мистецтво художника надзвичайно
щире, воно вабить і заворожує самобутністю, відкритістю. Його твори ніби
світяться вогнем, запаленим душею їх творця. У творчості Василь Євич постійно
шукав свій стиль.
«…Думаю, що важливіше за все жива думка
скомпонована так, щоб на полотні вона не угасала у прийомах технічних і
мистецьких, а навпаки, - грала б джерелом…» - так сформулював художник власне
творче кредо.
Великим успіхом майстра стали
його картини – співомовки на теми українських пісень. Саме тут художник повною
мірою розкрив свою душу, талант, думки.
«…Ці картини хочеться проспівати…», - записала у
книзі відгуків одна з відвідувачок його виставки.
Виставка працює з 5 серпня до 5 вересня 2010 року.
|