Дійство 27 грудня можна назвати концертом новорічних "родзинок" та сюрпризів від камерного оркестру. Відповідний настрій слухачам створили відразу – на самому початку концерту, вже після перших слів ведучої Тетяни Гук прозвучав "постріл" конфетті. Це був уже сьомий, суто новорічний, концерт оркестру: із ялинками у гірляндах на сцені, красивими тематичними декораціями. І розпочався він новинкою репертуару – динамічним і радісним "Скерцо" П. І. Чайковського, який залишив у присутніх почуття очікування дива.

 

Як пролог до наступного твору – "Ларгето" Е. Ельгара – прозвучав вірш Василя Симоненка "Світ такий – мереживо казкове". Він точно передав загальну стилістику й атмосферу музичної композиції – ще однієї новорічної новинки репертуару. Лірична, мінорна мелодія прозвучала як справжнє прощання з минулим роком.

 

Наступним номером програми став виступ лауреата міжнародних фестивалів та всеукраїнського конкурсу Олени Грінцової, яка виконала кілька композицій на такому рідко застосовуваному інструменті, як віброфон (у кожній руці виконавиці було по дві спеціальні палички для одночасного торкання клавіатури). Віброфон, дійсно, прозвучав як передвісник зимових свят: наче ніжні дзвіночки лунали в стінах святково вбраної зали. О. Грінцова виконала з оркестром п’єсу В. Шльотера "Frankie’s mobile", а потім закличний, енергійний регтайм "Марі" Г. Ларріка.

 

Приємних вражень додала "Хабанера" з опери "Кармен" Ж. Бізе у дебютному виконанні новоствореного випускницею Донецької музичної академії й нинішньою викладачкою Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського Анною Приходько квартету гітаристів. Анна й вела основну мелодію у дещо незвичних, низьких, регістрах. Не менш вдалим був і наступний виконаний квартетом твір – "Фуріозо" П. Белінатті.

 

Виконана камерним оркестром п’єса французького імпресіоніста Клода Дебюссі "Прекрасний вечір" нагадала, що сприймати зиму можна по-різному – і як час холоду, похмурого дня, символ старіння, і як улюблений з дитинства блиск і краса сніжинок, годину забавок і народних веселощів. Уся справа – у настрої та примхливості миттєвого почуття. А наступна оркестрова мініатюра К. Дебюссі – "Ляльковий кек-уок" стала своєрідним продовженням попередньої композиції і ще одним підтвердженням різнобарвності імпресіонізму. На цей раз враження святкової мозаїки й експресії створило органічне поєднання струнних інструментів із флейтою та кларнетом.

 

Усе вічне завжди є сучасним, нагадала ведуча, – і зазвучав твір саме такого ґатунку – "Yesterday" Джона Леннона і Пола Маккартні у прекрасному перекладенні для струнного оркестру, зокрема, зі щипковим акомпануванням контрабасів.

 

Ще одну передноворічну "родзинка" концерту музиканти заховали в наступному творі – "Галопі-польці" Й. Штрауса, де контрабасист несподівано видзвонював дзвіночками. Не менш святковим бальзамом на душу слухачів був і ще один твір Й. Штрауса – "Полька-піцекато", надзвичайно гармонійна мелодія. А щипкова техніка її виконання додавала композиції мажорного колориту.

 

Нарешті, справжнім новорічним сюрпризом концерту став виступ з оркестром соліста Київського музично-драматичного театру ім. П. Саксаганського Андрія Богачова. Цей музикант сам є людино-оркестром. Він володіє одразу багатьма рідковживаними (тим більше у поєднанні з класичним струнним оркестром) інструментами: пан-флейтою, сопілкою, волинкою. Для черкащан Андрій Богачов виконав з оркестром один із творів Френка Сінатри "Мій шлях", а також твори "Хора" і "Сирба".

 

Виконуючи жартівливу "Польку" А. Шнітке, музиканти камерного вдалися до передсвяткових жартів та розіграшів. Пізніше до них приєднався й Андрій Богачов, вийшовши з волинкою з бокового входу до зали у шапці Діда Мороза та з накладною бородою і зігравши разом з оркестром варіацію запальної мелодії "Різдвяна коза".

 

А як же новорічний концерт без вальсу Й. Штрауса "Казки віденського лісу"? Без нього неможливо уявити різдвяно-новорічні свята чи не в усіх країнах Європи. Звісно, і цей твір не залишився поза увагою музикантів камерного оркестру.

 

Не менш різноплановими та сповненим сюрпризів був великий новорічний концерт творчих колективів та солістів Черкаської обласної філармонії 29 грудня. Розпочала захід солістка тріо "Вербена" Інга Михаль композицією "Вічною любов’ю" – у інструментальній версії на флейті, під своєрідний речитатив ведучої концерту, заслуженої артистки України Олени Варич. Почин було покладено, і передноворічний мистецький калейдоскоп закрутився. Протягом усього концерту особливу атмосферу створював відеопоказ на екрані відеофрагментів зимової природи – вдалий режисерський хід постановника концерту, заслуженого діяча мистецтв України Лідії Пономаренко. На сцені шоу-балет "Анфас"... Менші й більші танцівниці у костюмах сніжинок то завмирають, то роздмухують "сніговий" танцювальний вир. Ведучі ж концерту, в унісон до цього кружляння, оголошують відкриття новорічного концерту словами української інтерпретації тексту відомої пісні Нікітіна з фільму "Іронія долі, або З легкою парою".

 

Після танцювального бенефісу "Анфасу" на сцені з’являється ще одна солістка "Вербени", заслужена артистка України Наталя Мамалига. Її "Джудіта" з оперети Легара під відеоряд циркових повітряних акробатів викликає овації й вигуки захоплення у глядачів. Співочу естафету приймає соліст Черкаського академічного заслуженого українського народного хору Петро Осипенко. Його приємний баритон у "Зимі" та "Буде свято" був якнайкращим продовженням новорічного концерту.

 

Потім на сцену вийшла заслужена артистка України Євгенія Крикун, яку зал привітав з прем’єрою пісні "Синіє терен". Чи варто згадувати, що співачка заслужила тривалі овації?..

 

Заслужені бурхливі оплески почули й камерний оркестр із солісткою, заслуженою артисткою України Оленою Мальцевою – за майстерне виконання знаменитої "Сигідилії" з опери Ж. Бізе "Кармен". Завершив свій виступ камерний оркестр піднесеною "Швидкою полькою" Й. Штрауса.

 

Наступна на сцені – народна артистка України Людмила Ларікова із концертмейстером Оленою Бєлкіною. Арія Ельвіри з опери "Пуритани" у її виконанні яскраво демонструвала величезні вокальні можливості її лірико-колоратурного сопрано. А після того ще й неперевершене виконання французькою тієї самої "Вічної любові", якою на флейті розпочинала концерт Інга Михаль. Не менший захват залу викликав "Місячний вальс" та "Ивушки" тріо "Вербени" у повному складі.

 

Хореографічна замальовка балету Черкаського академічного заслуженого українського народного хору "Залицяльники", безумовно, підтримала святковий настрій глядачів: і вдалою постановкою, і не менш вражаючим виконанням, і запальною й ліричною, водночас, музикою.

 

Ну й по-українськи різдвяне закінчення концерту: спочатку ансамбль "Росава", потім Черкаський академічний заслужений український народний хор. "Росава" із солісткою Оленою Варич під передзвін дзвіночків виконала "Колядку" й ліричну "Замело-завіяло". А Черкаський народний хор у костюмах щедрувальників зі Снігуркою та Дідом Морозом вийшов із "Щедрівками" "водити козу", заспівав "Білу зимоньку" й "Щедрий вечір" та привітав усіх із Новим роком. До його привітань приєднується й весь колектив Черкаської обласної філармонії. З Новим 2012 роком! І нехай і в нас, і у вас, черкащани, "все буде гаразд!"