Хронологічно першою з них була творча зустріч із колишнім студентом, а нині – успішним виконавцем на ниві вітчизняного і зарубіжного мистецтва, лауреатом міжнародних конкурсів, флейтистом Станіславом Зубицьким.

 

 

Гість училища – син відомого сучасного українського композитора Володимира Зубицького – після закінчення школи мистецтв у Києві навчався у Черкаському музичному училищі по класу флейти у Василя Івановича Богомола. 1999 року Станіслав із відмінними результатами закінчив консерваторію в італійському місті Пезаро, однак на цьому його професійне навчання не закінчилося. З метою поліпшення виконавської майстерності він відвідав чималу кількість майстер-класів кращих флейтистів світу, 2 роки навчався в аспірантурі консерваторії м. Ровіго (Італія). Хоча професійне становлення Зубицького пов’язане насамперед з Італією, однак він вважає себе послідовником французької флейтової школи, головні засади якої він перейняв, удосконалюючись у класі відомого флейтиста Галуа. За запрошенням диригента "Метрополітен-опера" Ральсона Станіслав також деякий час навчався у Йельському університеті.

 

Серед своїх творчих здобутків С. Зубицький відзначає перемоги в десяти міжнародних конкурсах виконавської майстерності, які проводилися в Італії, успішні гастролі в Україні та за кордоном у складі сімейного ансамблю Зубицьких (разом із батьком – композитором і баяністом, мамою – піаністкою та братом-віолончелістом).

 

Як данину поваги навчальному закладу, з якого почався творчий ріст Станіслава, музикант дав в Органній залі великий сольний концерт, а також майстер-клас. Присутні, а це студенти і викладачі Черкаського та Уманського музичного училища ім. П. Демуцького, педагоги черкаських музичних шкіл та їх вихованці, а також просто любителі інструменту, на якому свого часу грали навіть королі, насолоджувалися чудовою музикою в майстерному виконанні. Під час майстер-класу в ролі численних учнів виступали всі, хто бажає. С.Зубицький дав учасникам майстер-класу чимало цінних порад, особливо акцентував на важливості розвитку техніки дихання, яка є важливою запорукою багатої тембрової палітри довершеної гри на флейті.

 

 

Власне, не дивно, що в рік 50-річного ювілею Черкаського музичного училища його із привітаннями відвідують чимало іменитих гостей. Ще один цікавий гість – талановита композиторка, живий класик сучасної української музики, гордість України Леся Дичко. 15 грудня її, разом із відомим українським культурологом і музикознавцем Євгеном Махновцем, радо приймав колектив училища.

 

 

Серед композиторів покоління 1960-х, які свого часу прорвали комуністичну інформаційну блокаду і своєю музикою відкрили для радянського слухача нечувані досі звукові світи ХХ століття, є одна представниця прекрасної статі – Леся Дичко. Вона стала знаковою постаттю у музичному мистецтві України ІІ пол. ХХ ст. Найвагоміші досягнення композиторки пов’язані із жанрами хорової музики як нового стильового етапу, що позначений застосуванням в українській музиці XX ст. модернових прийомів виразності. Композиторка, творчо експериментуючи зі звуком, знайшла рідну стихію для самовираження і відкрила не звідані досі можливості людського голосу. Її сміливі сонорні прийоми, які йшли в ногу із західноєвропейськими новаціями, зробили музику Дичко надзвичайно принадною для цілої когорти композиторів молодшого покоління, що в українському хоровому мистецтві представляють сьогодення.

 

Як мисткиня і секретар Спілки композиторів України, в одній із бесід Леся Дичко висловилася таким чином: "У мене була зухвала думка, яку я, може, й досі не залишаю, – створити хорову лігу українців і через неї об’єднати всі українські хори світу". Масштабні хорові полотна Лесі Дичко, які свого часу здавалися незрозумілими дивакуватими дерзаннями, цілком витримавши випробування часом, увійшли до золотого фонду не тільки українського, а й світового мистецтва. Це: кантати "Червона калина", "Чотири пори року", "У Києві зорі"; ораторії "Індія – Лакшмі", "І нарекоша ім’я Київ"; хорові опери "Золотослов", "Різдвяне дійство"; триптих хорових концертів – "Французькі фрески", "Іспанські фрески", "Швейцарські фрески"; літургії та багато інших.

 

Перелік відзнак, регалій і почесних посад Лесі Дичко вражає. Вона – народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреат Муніципальної премії "Київ" ім. А. Веделя. Удостоєна почесних нагород України: ордена Святого Рівноапостольного Князя Володимира ІІІ ступеня, срібної медалі АМУ, ордена Святої Варвари Великомучениці. Нагороджена почесною відзнакою НМАУ та Міністерства культури і мистецтв України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Відзначена орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще вона член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, член координаційної ради НВМС, почесний член Національної спілки художників, а також секретар Національної спілки композиторів України. Уже понад десять років обов’язки з організації хорових концертів провідних міжнародних музичних фестивалів України "Київ Музик Фесту" та "Прем’єр сезону" лежать на її плечах. Власне, її почесні обов’язки та відзнаки можна перераховувати ще дуже довго.

 

На зустрічі зі студентами і викладачами Черкаського музичного училища Л. Дичко тепло згадувала своїх учителів – К. Данькевича, Б. Лятошинського, М. Пейка; поділилася враженнями про студентські роки; розповіла про свої численні подорожі й враження від них, втілені у численних композиціях. Студенти і викладачі з великим інтересом переглянули монографічний фільм про композиторку "Привітання життя".

 

У другій половині зустрічі виступав музикознавець Євген Махновець. Він поділився із присутніми своїми науковими архівними знахідками, які оновлюють і доповнюють деякі епізоди з життя Артема Веделя – видатного українського хорового композитора кінця ХVІІІ ст., автора чудових, проникливих і виразних за мелодійністю духовних хорових концертів. Студенти, які вивчають українську музичну літературу, можуть хизуватися тим, що з перших уст отримали нові факти біографії відомого композитора, які згодом знайдуть своє втілення у майбутніх підручниках. Фрагмент новознайденого хорового концерту А. Веделя, на партитуру якого Євген Леонідович зовсім недавно натрапив у московських архівах, присутні слухали з великим інтересом і зворушенням.

 

Сердечним привітанням дорогим гостям прозвучала одна із пісень Лесі Дичко, яку до її приїзду розучив студентський хор Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського (керівник – В. Сергієнко, концертмейстер Н. – Оношко).

 

 

Нарешті, наприкінці грудня представила свій творчий звіт студентська філармонія училища. 16 грудня відбувся черговий концерт програми цього проекту. У зв’язку із традиційною тематикою кінця року, було вирішено згадати про найбільш значні ювілейні дати в житті видатних вітчизняних та світових виконавців і композиторів.

 

 

Учасники концерту музичними композиціями вшанували пам’ятні дати з життя видатних композиторів (Ф. Ліста, В.-А. Моцарта, А. Дворжака, О. Скрябіна, І. Кальмана, С. Прокоф’єва, О. Білаша) та виконавців (співаки Г. Вишневська, К. Огнєвой, піаніст Е. Гілельс, джазмен Л. Армстронг). Слухачі радо вітали піаністів Д. Марчук, Ю. Музиченко, М. Пономаренко, Я. Резніченко, В. Шамка. Милували вуха слухачів співи А. Бутовської, А. Оганесян, М. Дорошенка. Майстерно грали на духових інструментах Н. Сосновська та С. Сибірко. З піднесенням аудиторія вітала також виступ струнного тріо в складі студенток В. Карпової, І. Борисенко, Є. Атамась. Яскраве враження залишив ансамбль гітаристів (художній керівник – Г. Приходько). Супроводжували концертні виступи молодих музикантів концертмейстери А. Єпіфанова, М. Романенко. І. Богомол. Вів концерт студент В. Кузін.