Прем’єра єдиного в Україні театрального проекту, спеціально створеного на відзначення Шевченкового ювілею, – вистави "Тарас. Слава" – відбулася у Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка 9 – 10 березня цього року. Це лише частина започаткованої режисером та продюсером Сергієм Проскурнею масштабної постановки драматичної поеми-тетралогії Богдана Стельмаха "ТАРАС". Глядачам запропоновано справжній екскурс в історію життя та творчості Шевченка у зворотному ракурсі: від останніх етапів земного шляху – до народження. Загалом, стратегія постановки драматичної поеми-тетралогії Богдана Стельмаха "Тарас" така:

 

2011 рік – четверта частина "Слава", 37 – 47 роки життя Шевченка, відхід у Вічність;

 

2012 рік – третя частина "Слова", 27 – 36 роки життя Тараса Григоровича;

 

2013 рік – друга частина "Доля", юність Тараса, вихід "Кобзаря";

 

2014 рік – перша частина "Безталання", дитинство, народження Поета.

 

Таким чином, на момент відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря, у м. Черкасах буде показано всю тетралогію.

 

У кожній з вистав центральну роль Поета виконуватиме інший актор. У частині "Слава" вибір зупинився на акторі Національного академічного театру імені Івана Франка, заслуженому артисті України Петрі Панчуку. Також у виставі зайнятий увесь колектив театру. Деякі актори виконують по декілька ролей, відповідно до обраного для них архетипу персонажів та з урахуванням органіки самих акторів. Усього в тетралогії "Тарас" більше 100 ролей та велика масовка.

 

Сценографом-постановником обрано Сергія Ридванецького, художником костюмів – Наталку Ридванецьку. Із цим талановитим подружжям Сергій Проскурня мав досвід створення вистави за романом Вітольда Гомбровича "Фердидурке" (2004). Музика, яка звучить у виставі, належить геніальному всесвітньо відомому сучасному українському композиторові Валентину Сильвестрову.

 

Неодноразово режисер підкреслював, що вистава на цьому етапі роботи виконує функцію "ескізу". Образ чистого аркуша паперу та чистого полотна з нанесенням на них фрагментів графічних робіт Тараса Шевченка, білі костюми з льону ще більше підкреслюють таку "ескізність". Окрім образного навантаження, цей прийом зумовлений ще й надзвичайно високою вартістю остаточного задуму.

 

Унікальність вистави – у відтворенні маловідомих сторінок біографії Тараса Шевченка. Перед глядачами – жива, змістовна, у граничній експресії подана Особистість Поета, а його образ наче проходить випробування часом. Поява в історичному перформансі сучасних персонажів – у автора п’єси це Добра Слава та Погана Слава, їх інтерактивне існування "через оглядний зал", образи аналітиків та науковців, які ведуть дискусію про місце Тараса Шевченка у сучасному світі, – одна з тих рис вистави, які наближають її звучання до публіцистичного. На кожній виставі героїні будуть писати та креслити нові схеми "актуального Шевченка". Так на виставах 9 та 10 березня 2011 під прізвищем Шевченка були написані прізвища усіх Президентів Незалежної України, а знак питання наприкінці списку став символом відповідальності за Народ, тієї відповідальності, яку започаткував Великий Кобзар. На наступних виставах на дошці може з’являтися статистика нових видань творів Шевченка, статистика та соціологія освітянства, будуть відтворені цитати видатних політиків та державотворців про Кобзаря.

 

Ідеальний режисерський задум – у розкритті біографії Кобзаря засобами сучасного мультимедійного театру. У 2014 році гігантський задник сцени та усі площини, які рухаються, ніби відкриваючи нові сторінки рукописів, нові "картинки" з життя Шевченка, – повинні бути екранами. Саме суперсучасна технологія світлодіодних екранів дасть можливість помістити акторів у простір рукописів, малюнків та картин Тараса Григоровича. Глядач одержить унікальну можливість бути присутнім при реконструкції, спостерігати момент творчості, зануритись у деталі Шевченкових творів.

 

Звичайно ж, для такого амбітного проекту необхідно провести реконструкцію сценічного обладнання, світла, звуку у Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка (частково заплановано на 2012 рік). Та складні технічні роботи виправдовують себе, адже створення ювілейної вистави такого рівня може стати чинником, який сприятиме не тільки реконструкції театру, а й розвитку індустрії культурного туризму та його інфраструктури на Черкащині. Театральний епос про життя та творчість Тараса Шевченка буде широко розрекламований, у тому числі й за кордоном. Вистава може увійти у туристичні маршрути, стати вагомою частиною відзначення Ювілею. Можливо, у майбутньому настане момент, коли спеціально для перегляду вистави, після відвідування м. Канева, с. Моринців, с. Шевченкового, туристи будуть приїздити до м. Черкас.